НОМЕНКЛАТУРА, и, ж. 1. Сукупність прийнятих для наукового вжитку назв, термінів, що застосовуються в тій чи іншій галузі знання. В міру розвитку хімічної промисловості розширяється номенклатура нових будівельних матеріалів (Ком. Укр., 2, 1963, 16); Номенклатура збірних залізобетонних і бетонних виробів, виготовлюваних заводом, дуже велика (Архіт. і буд., 6, 1955, 28).

2. збірн., розм. Працівники, призначені чи затверджені вищими органами на якісь посади. [Качан:] До бухгалтера дійшов. А я ж був у номенклатурі, мені сам Кузьма Пилипович "ти" говорив...(Зар., Антеї, 1961, 27).