НЕХРИСТИЯНИН, а, ч. Той, хто не належить до християн, не прийняв християнства. Нехристияне! Чи не меж вами ж я, погані, Так опоганивсь..! (Шевч., II, 1963, 262); [Люцій:] Тоді, коли скликалися ті збори, Руфін ще справді був нехристиянин (Л. Укр., II, 1951, 468).