Тлумачний словник української мови
НЕСПРАВЖНІЙ, я, є. Підроблений, штучний, фальшивий. Кабінет цей своєю охайністю якось незрозуміло гнітив. Ніби все тут було несправжнє, штучно припасоване (Руд., Остання шабля, 1959, 252); // Не такий, яким повинен бути; який не відповідає справжньому. - Ти казала, що я несправжній партизан, - промовив я до Ромки, - а вороги бояться навіть мого напису на дверях... (Сміл., Сашко, 1957, 112).