НЕОБГРУНТОВАНИЙ, а, е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий. Голослівні, необгрунтовані судження нікого не переконують і терплять крах при першій же перевірці їх практикою (Логіка, 1953, 133); Ранній, вінницький період життя і творчості М. Коцюбинського вивчений.. недостатньо: тут мають місце необгрунтовані твердження, неточності, перекручення фактів (Рад. літ-во, 3, 1962, 46).