НЕЗНАЙОМКА, и ж. Жін. до незнайомець. Бачив я колись її, незнайомку цю вродливу (Тер., Щедра земля, 1956, 41); Незнайомка сиділа до Романа спиною, і він бачив її обличчя лише тоді, коли вона поверталася до вікна, та й то в профіль (Минко, Ясні Зорі, 1951, 53).