НЕЖИТЬ, ю, ч. Запалення слизової оболонки носа, що супроводжується слизисто-гнійними виділеннями, іноді чханням. Проценко нажив страшенний нежить і цілими днями не виходив з хати (Мирний, III, 1954, 254); - Я боюсь нежитю, - з грайливою лукавинкою в очах відповіла Віра (Руд., Вітер.., 1958, 197).