НЕДОТОРКАННИЙ, а, е. 1. Який охороняється законом від посягань з боку кого-небудь. - Вартовий є особа недоторканна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 21).

2. Якого не можна псувати, знищувати, паплюжити через значимість, важливість і т. ін. Історія - це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (Довж., III, 1960, 50).