НЕВИЧЕРПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (Кочура, Зол. грамота, 1960, 69); // Дуже великий, незмірний. Енергія Леніна була справді невичерпна (Біогр. Леніна, 1955, 163); Ми повертались на Україну сповнені невичерпної наснаги до праці й боротьби (Літ. Укр., 28. XII 1962, 1).