Тлумачний словник української мови
НЕВИМУШЕНИЙ, а, е. Який здійснюється відповідно до бажання, потреби, без будь-якої натягнутості; цілком природний, щирий. Розмова полилась невимушена, весела (Рибак, Помилка.., 1956, 123); Дратувала сьогодні Мотору невимушена поведінка гостей (Кир., Вибр., 1960, 388).