НАЇВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наївний. Вона була дуже цікава дівчина. Але, мабуть, моя юнацька наївність була їй не зовсім до вподоби (Кол., На фронті.., 1959, 53); - Може, згодом, перечитуючи ці рядки, я сама посміюся з їх наївності, а може, й ні (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95).