НАШКОДИТИ, джу, диш, док. Заподіяти шкоду кому-, чому-небудь. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав огороди і збіжжя (Л. Укр., V, 1956, 9); - Щоб ми [брати].. сьогодні не нашкодили дідові! - повторював раз у раз засмучений Начко (Фр., VI, 1951, 186); - Ой, лис ти, Григорію, лис. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся? (Стельмах, І, 1962, 231).