НАУКА, и, ж. 1. тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об'єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на оточуючий світ. Тепер Франко, 50-літній сильний мужчина, всі сили свої оддає українській літературі й науці (Коцюб., III, 1956, 35); Радянська наука і техніка займають передові позиції у світовому науково-технічному прогресі (Ком. Укр., 5, 1966, 21).

@ Приносити (принести, покласти і т. ін.) на вівтар науки див. вівтар.

2. Окрема галузь цих знань. Однією з наук, яка перебуває на передньому краї боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму, є кібернетика (Ком. Укр., 7, 1962, 44); // тільки одн. Напрям у якій-небудь галузі знань, названий ім'ям його засновника. Ленінська наука; Мічурінська наука.

Академія наук див. академія.

3. тільки одн. Освіта, навики, знання, набуті людиною в процесі навчання, життєвого досвіду. Науки не носить за плечима (Номис, 1864, № 6012); Що тільки могло б вийти з такого комсомольця! Вкажіть йому дорогу, дайте науку, дайте техніку і тоді посилайте куди завгодно (Довж., І, 1958, 88).

4. тільки одн. Те, що повчає, дає життєвий досвід; порада, урок, напучення. Подякував [сирота] за хліб і сіль І за науку добрим людям (Шевч., II, 1963, 269); Приїздив справник і дивився на нас - грозив, що буде нам добра наука - нехай-но вечора дождемо! (Вовчок, VI, 1956, 234); Вона зручніше вмощується на своїх ногах і тихенько, мов побоюючись, щоб хтось не підслухав її науки, починає говорити (Стельмах, II, 1962, 79).

@ Дати науку кому - провчити кого-небудь. Якби зломилося колесо, то пан-отець уже би дав добру науку Іванові, як шанувати прикази господаря! (Март., Тв., 1954, 221); - Я покладу кінець Його патяканню! Я дам йому науку!.. (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 179); Для науки; У (на) науку - для застереження від прикрих помилок. - Я таки вже комусь, для науки, поставлю язика навсторч рота! (Стельмах, І, 1962, 53); - Продовжуйте правильні ваші думки, Ця критика вам у науку! (С. Ол., Вибр., 1959, 241); А бог людям на науку Поставив їх в полі На могилі тополями (Шевч., II, 1963, 136).

5. тільки одн., заст. Навчання. Після трилітньої науки він так читав, що й дяка заткне за пояс (Мирний, IV, 1955, 35); Перший семестр науки для нових студентів почався не в вересні, а в січні (Сам., II, 1958, 390); - Юрій Підіпригора на деньок з науки приїхав (Стельмах, II, 1962, 396).

Віддавати у науку - посилати, віддавати вчитися куди-небудь, до когось. Тарасів батько, ще за життя свого, віддав був Тараса до дяка у науку (Мирний, V, 1955, 309); - Значить, у науку сина хочете віддати? - спитала гостя тітка Ликера (Добр., Ол. солдатики, 1961, 12).