НАТЯКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до натякати, натякувати. [Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його... (Кроп., І, 1958, 91); Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (Чорн., Визвол. земля, 1959, 170); Бачура слухав, прицілюючись, як би йому натякнути про своє (Чаб., Тече вода.., 1961, 48); Хлопець і слівцем не натякнув про свою пригоду (Донч., Вибр., 1948, 18).