Тлумачний словник української мови
НАСТУПНИЦЯ, і, ж. Жін. до наступник. Петро не наважувався призначити своєю наступницею дружину Катерину або одну з дочок (Іст. СРСР, II, 1957, 37); Вона [радянська молодь] стала гідною наступницею бойових традицій партії більшовиків (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 58); П'ять років не мав Коваль Андрій дитини.., а тепер у нього є наступниця (Кач., II, 1958, 11).