Тлумачний словник української мови
НАСЕЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. населити, населяти.
2. Сукупність людей, які проживають на земній кулі, в якій-небудь країні, області і т. ін. У царській Росії переважна більшість населення була неписьменною (Нар. тв. та етн., З, 1957, 6); // Люди, які проживають в якомусь одному місці. Населення Запорізької Січі.. складалося головним чином з українських козаків (Рильський, III, 1956, 16); Добра половина чоловічого населення села [Жабове] була десь по той бік ворожого фронту (Коз., Гарячі руки, 1960, 125).