Тлумачний словник української мови
НАРОДОВЛАДДЯ, я, с. Форма державного управління, політичний лад, при якому верховна влада належить народові. Народовладдя в нашій країні дістає свій вираз насамперед у Радах депутатів трудящих - органах народного представництва, які поєднують у собі риси державних і громадських організацій (Ком. Укр., З, 1969, 4).