НАПІВЗАБУТИЙ, а, е. Майже, наполовину забутий. Очі в Маланки стали налякані, круглі. Щось промайнуло на мить перед ними, давне, напівзабуте (Коцюб., II, 1955, 38); Оживають, наче справді воскресають з мертвих, давно напівзабуті таткові слова (Вільде, Сестри.., 1958, 293); // у знач. ім. напівзабуте, того, с. Те, про що майже забули. Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки. Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки (Рильський, І, 1960, 128).