НАЙЛІПШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до гарний 1 - 5, добрий 1 - 6, 8 і хороший; найкращий. Сів [князь] на фотелі і замислився. Ох, мав він над чим думати: його справи грошові з якого часу були не в найліпшому стані (Л. Укр., III, 1952, 511); Катерина - це моя матуся. Колись, татко каже, вона була найліпшою дівчиною у селі (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 15); - Не забудь же всипати в ясла пшениці, та найліпшої, чув? (Довж., І, 1958, 221).