Тлумачний словник української мови
НАЙКРАЩИЙ, а, е. Найвищ. ст. до гарний 1 - 5, добрий 1 - 6, 8 і хороший; найліпший. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті (Шевч., II, 1963, 98); Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими (Тулуб, В степу.., 1964, 174).