НАГІРНИЙ, а, е. 1. Розташований на горі, в горах. На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (Коцюб., III, 1956, 45); Нагірним шляхом, рушило кілька возів з човнами та іншим збіжжям (Ле, Наливайко, 1957, 365); Вересай переночував у челядницькій, а другого дня його одвели в нагірну частину села Сокиринець у призначену йому хату (Бурл., О. Вересай, 1959, 104).

2. Гористий, високий (про берег ріки, озера і т. ін.). Нагірний берег Дніпра.