НАВМИСНО, НАУМИСНО, присл. З певною метою, з певним наміром. Генрись навмисно не хотів наперед говорити таткові нічого (Фр., IV, 1950, 367); Йому здалось, що дерева навмисно заступають дорогу (Донч., V, 1957, 74).