НАБРИДЛИВИЙ, а, е. Який набридає. Сіявся дрібний набридливий дощик (Жур., Вечір.., 1958, 135); Макар весь час поривався вийти з приміщення, щоб як-небудь відкараскатись від набридливого співбесідника (Добр., Тече річка.., 1961, 39).