МІЗАНТРОП, а, ч. Той, хто ненавидить людей, цурається їх; людиноненависник. [Любов:] У татка був один знайомий, старий мізантроп..; я й тепер пам'ятаю той вовкуватий тон, яким він говорив: "всякий має право повіситись!" (Л. Укр., II, 1951, 14); Хто він, що править в цім злобнім безлюдді, Лютий відлюдник, нудний мізантроп? (Бажан, Роки, 1957, 203).