Тлумачний словник української мови
МУХОМОР, а, ч. Отруйний гриб на високій тонкій ніжці, з великою червоною шапкою, вкритою білими цятками. - А оцей хоч і красивий, Що на шапочці узор, - Це поганий гриб, шкідливий, Зветься гриб цей - мухомор (Нех., Ми живемо.., 1960, 100); Безліч червоноголових з білими цяточками шапок мухоморів нагадує про те, що літня пора вже минула (Веч. Київ, 14. IX 1957, 4).