МОБІЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мобілізувати. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, - то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах, і тому в армії він так і залишився (Смолич, Мир.., 1958, 42); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Вільде, Сестри.., 1958, 37); // у знач. ім. мобілізований, ного, ч. Військовозобов'язаний, призваний на службу в діючу армію. На горбах маячіли людські постаті, і коли мобілізовані підійшли ближче, то побачили, що то бійці копають окопи (Тют., Вир, 1964, 357).