МИРО, а, с. Запашне масло, яке використовують у християнських церковних обрядах. - Ходімо, куме, в піраміду [храм], Засвітим світоч. - І зайшли, Єлей і миро принесли (Шевч., II, 1963, 421); Як на трон колись я злазив, Миром бог мене помазав І сказав: Прав! (Олесь, Вибр., 1958, 320); * У порівн. Вчительша палить цигарку, пахучу, як миро (Мик., II, 1957, 111).

@ [Всі] одним миром мазані - про людей з однаковими вадами. Всі попи одним миром мазані (Укр.. присл.., 1955, 21); Що їй тепер діяти? Іти жалітися старшині?.. Всі вони один одного, як чорт болота, держаться; всі одним миром мазані... (Мирний, III, 1954, 29); - Що цар, що імператор - одним миром мазані (М. Ол., Леся, 1960, 55).