МЕТОД, у, ч. 1. Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. Діалектичний метод; Марксистський метод; // Підхід митця, письменника (школи, течії і т. ін.) до вивчення життя і відображення його у своїх творах. Широке бачення явищ в їх русі, в зв'язках і перспективі, в єдності окремого і загального - це ж і є одна з найголовніших рис методу соціалістичного реалізму (Про багатство л-ри, 1959, 125); Високо оцінюючи реалістичний метод Шекспіра, О. Пушкін вимагає від російських драматичних письменників всебічного, шекспірівського змалювання характерів (Про мист. театру, 1954, 5).

2. Прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності (науці, виробництві тощо). Оце хтіла питати: чи не вкажете мені яких творів про методи етнографічні, а власне, про способи записування народних пісень (Л. Укр., V, 1956, 31); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (Рильський, II, 1960, 70); Критикував [син] допотопні методи добування металу в епоху звільненої атомної енергії і доводив старого до розпачу (Ю. Янов., II, 1954, 108); Семиволос уперто шукає нових методів буріння (Панч, В дорозі, 1959, 257); // Спосіб дії, боротьби і т. ін. [Гайдар:] На війні все набагато складніше. Тут круто повернути - зламами можна. Інший метод потрібний (Корн., II, 1955, 30); Так як від усякого болю всередині визнавав [Завадка] тільки одні ліки: горілку з перцем, так і в боротьбі з поліцією тримався тільки одного методу: заперечувати (Вільде, Сестри.., 1958, 154).


МЕТОД... Перша частина складних слів, що відповідає слову методичний (у 1 знач.), напр.: методкабінет, методоб'єднання і т. ін.