МЕКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до мекати. Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 69); Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (Донч., III, 1956, 75); І на згоду, як теличка. Мекне цяця-молодичка (Сам., І, 1958, 238).