Тлумачний словник української мови
МАНІПУЛЯЦІЯ, ї, ж. 1. Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо. Якийсь чоловік сперся од вулиці на тин і з цікавістю стежив за маніпуляціями Раїсиними (Коцюб., І, 1955, 309); За двадцять хвилин товаришка сестриця.. промила Хоменкову виразку, проробила всі маніпуляції, тобто чимось помазала, присипала і перев'язала (Трубл., І, 1955, 63).
2. перен., розм., рідко. Те саме, що махінація; шахрайство. Біржовими маніпуляціями Вітте збив собі солідний капітал і прагнув пустити його в діло (Бурл., Напередодні, 1956, 162).