Тлумачний словник української мови
МАГНЕЗИТ, у, ч. Мінерал білого або сіруватого кольору (вуглекисла сіль магнію), що його використовують як вогнетривкий матеріал. Крім карбонату кальцію, у природі в значній кількості трапляється карбонат магнію МgСО3, відомий під назвою магнезиту (Заг. хімія, 1955, 392); Підручні почали закидати яму чималими шматками магнезиту (Собко, Біле полум'я, 1952, 12).