ЛІХТАРИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ліхтар. Карпа освітив ліхтариком навколо (Досв., Вибр., 1959, 410); У парку розвішані були гірлянди ліхтариків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 254).