ЛЮСТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру. Люстри, золото, срібло... Так і сяє все, так і сяє... (Вас., І, 1959, 107); Величезні люстри звисають звідти [з стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків - розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги (Гончар, II, 1959, 176); * У порівн. Сонце - мов люстра, повішена в небі, - грало, підвісками блискало, геть кришталем вигравало... (Тич., І, 1957, 270).