ЛЮДИНОНЕНАВИСНИК, а, ч., книжн. Той, хто ненавидить людей; мізантроп. Пустка навколо, тільки кружляє гайвороння над руїнами... І все це накоїли.. тупі, злостиві людиноненависники (Хижняк, Тамара, 1959, 281).