ЛЬОТЧИК, а, ч. Водій літака; пілот. Невимовної краси картини розкриваються перед льотчиками (Довж., І, 1958, 99); - Коли льотчик уже влітався та добре відчуває літак, нічого йому не страшно (Гончар, Тронка, 1963, 13).