ЛУКАВИНКА, и, ж., розм. Невеличке лукавство. Очі карі, живі, з вогником і ледве помітною лукавинкою - дивиться на тебе, слухає, а очі говорять: ".Говори, говори, я тебе знаю" (Збан., Над Десною, 1951, 10); Це був як голуб сивий чоловічок - в окулярах,.. з небезпечною лукавинкою в тонких обрисах сухого рота (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 406).