ЛОША, ати, с. Маля коня. [Мартин:] Ти яких коней запріг? [Омелько:] Лиску, Красавку і Блоху. [Мартин:] Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє... (К.-Карий, І, 1960, 328); Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка - дає лоша, вівця - окочується ягнятком (Стельмах, І, 1962, 311); * У порівн. Коли ж діло дійшло до мазурки, то я почав бігать і підплигувать, неначе теля або лоша (Збірник про Кроп., 1955, 30).