Тлумачний словник української мови
ЛИСТОНОША, і, ч. і ж. Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. - Тітка виразно наказала листоношам, щоб усі листи віддавано їй до рук (Фр., VI, 1951, 294); Іде молода листоноша.. Із чорної сумки на боці біліють газети й листи (Сос., Близька далина, 1960, 104).