ЛИСИЧИЙ, а, е. Прикм. до лисиця 1, 2. Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст (Н.-Лев., II, 1956, 278); Щоб приховати хвилювання, ще нижче схилила [дівчина] голову: - Він був біля лисичих нір! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 353); // Такий, як у лисиці. [Бичок:] Хіба у мене такий страшний погляд? [Олена:] Ні, погляд у вас лисичий, та вовча думка! (Кроп., І, 1958, 452).