Тлумачний словник української мови
ЛЕГІОНЕР, а ч. Воїн, солдат, який входить до складу легіону (у 1, 2 знач.). [Сервілія:] Мій чоловік Фастідій в легіонерах служить від тепера (Л. Укр., II, 1951, 374); Сновигають по двору легіонери й гайдамаки - петлюрівці (Головко, І, 1957, 354).