ЛЕГКОВІРНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (Фр., IX, 1952, 76); Не думав і не гадав ніколи він, що Тихін отакий легковірний: хтось белькнув дурним язиком, а він уже й глузд втратив (Головко, II, 1957, 123).