ЛЕГЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до легкий. Легенькі суденця нахилялися під вітром (Собко, Шлях.., 1948, 8); Батько, зодягнений в легеньке демісезонне пальто, стояв осторонь (Руд., Остання шабля, 1959, 66); Дівчина весело регоче, й в блискучих її очах світить легенький жаль (Вас., II, 1959, 41); Морозець легенький, Тихесенький сніг (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 37).