ЛАМАНЬ, і, ж., розм. 1. Поламані або старі предмети. Молодь з бригади комуністичної праці допомогла., ланкам кукурудзоводів возити та викладати на гребнях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян, хмиз - все для курних вогнищ (Вол., Місячне срібло, 1961, 309).

2. Сухе гілля й дерева, що впали на землю.