КІСТЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Фр., VI, 1951, 18); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Трубл., І, 1955, 289).

2. Який добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей.