КУРОК, рка, ч. Частина ударного механізму в ручній вогнепальній зброї. Кармелюк виймає пістолет, оглядає його, цокає курком (Вас., III, 1960, 449); // розм. Спусковий гачок, натискуючи на який цей механізм приводять у дію. Палець ліг на курок... (Сос., І, 1957, 426).

Зводити (звести) курок - приводити курок у положення готовності до пострілу. Замфір врешті зважується, піднімає рушницю, зводить курок 1... кидає її у рів, далеко від себе (Коцюб., І, 1955, 216); У руці в Матюхи хрупнув наган - то він курок звів (Головко, II, 1957, 146); Спускати (спустити) курок - стріляти. [Маша:] Другим [оком] дивись на мушку. Припини дихання і враз спускай курок (Мик., І, 1957, 244); Іван Силович навів дуло рушниці просто Литці в праве рамено і рвучко спустив курок (Епік, Тв., 1958, 312).