КУПУВАТИ, ую, уєш, недок., КУПИТИ, куплю, купиш; мн. куплять; док., перех. 1. Придбавати за гроші. Ще в школі. Таки в учителя-дяка Гарненько вкраду п'ятака -.. та й куплю Паперу аркуш (Шевч., II, 1953, 45); Ранком, як він ішов у Бориню купувати коня, то мороз пощипував за обличчя і вітер гнав поземку (Чорн., Потік.., 1956, 12).

@ Витрішки купувати див. витрішки; Кота в мішку купувати див. кіт.

2. перен., розм. Привертати на свій бік підкупом, хабаром; підкуповувати. Скарбів тих нема, щоб купить нас могли, А смертю лякати нас годі! (Стар., Поет. тв., 1958, 225); Воєвода ж не мріяв, лиш грошима повіяв - І зумів твоє серце купити (Голов., Поезії, 1955, 34); // Викликати прихильність якими-небудь діями тощо. [Євгенія:] Я була більше бійцем, ніж жінкою... Ось чому я так боялася, щоб він не пішов до Любовицької... Вона могла б купити його ласкою... (Коч., II, 1956, 408).

3. перен., фам. Обдурювати. - Хочеться випити, а тут нема доброго товариша. Ось і гроші.. Ходімо. - Купуєш?.,- Та як же інакше? - запевняю його. Але в ту ж мить відкривається мені глибший зміст його запитання, цебто: дуриш? (Мик., II, 1957, 69); Кузьма Осадчий заперечливо крутить головою, розпливається над мискою в усмішці: - Ви мене, дядьку бригадире, на цьому не купите (Гончар, Тронка, 1963, 271).

@ За що купив, за те й продав, фам.- розповідаю те, що почув. І лише слухаючи Дригожилу, що, повернувшись до барака, розповідав, як рознесло пере гатки й затопило на дні якогось вченого, Канушевич не стерпів.- Брехня усе це,- відрубав різко.- За що купив, за те й продав,- зауважив Дригожила (Коцюба, Нові береги, 1959, 162); Такий, що купить і продасть - про підлу, підступну людину. - Ти думаєш, Чіпко, що справді у всіх такі думки? Їй-богу, ні! Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Мирний, II, 1954, 253).