КУЛЬТИВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, 1. Обробляти грунт культиватором. Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Вишня, І, 1956, 344); - Бачите, - показала вона рукою вдалину,- наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (Автом., В. Кошик, 1954, 27).

2. Розводити, вирощувати (рослини, тварини). Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з'явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Март., Тв., 1954, 258); Понад десять тисяч років існує і вірно служить людству пшениця.. І всі тисячі років людина з любов'ю дбала про свою годівницю, захищала і оберігала її од незчисленних ворогів, культивувала, підносила (Оров., Зел. повінь, 1961, 68).

3. Розвивати що-небудь; сприяти розвиткові чогось. Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (Рильський, III, 1956, 357); - Ми єдина країна в світі, яка в державному масштабі всіляко культивує критику й самокритику (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 194).