Тлумачний словник української мови
КРІЛЬ, кроля, ч. Невелика тварина - гризун родини заячих; розводиться на м'ясо та для хутра. Кролі жили в клітках у сараї (Донч., IV, 1957, 290); В школі були кролі. Та що цікавого - прибирати за ними? (Ів., Вел. очі, 1956, 34); * У порівн. Очі, як у кроля, червоні (Номис, 1864, № 8168); Зевес моргнув, як кріль, усами (Котл., І, 1952, 242).