КРУГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею. Виступають із-за хмари (Шевч., II, 1963, 44); Білий.. цвіт гойдавсь поверх води між круглим широким листям (Мирний, V, 1955, 349); Вікна круглі, як ілюмінатори (Ю. Янов., II, 1958, 80); // Гладкий, опасистий. Барва її лиця не була.. рум'яною, ..щоки не були круглі (Л. Укр., III, 1952, 664); Той, кого я признав за Шеметуна, був круглий, рум'янощокий, у просторому піджаку, що не сходився на животі (Збан., Єдина, 1959, 105).

^ Круглі дужки - дужки, що мають таку форму: ().

@ Зустріч (нарада і т. ін.) за круглим столом - зустріч, нарада тощо, учасники якої мають рівні права.

2. перен., розм. Те саме, що цілковитий; повний. - Могли тоді межувати землю, як пану хотілося, і «полюбовна казка» ставала круглим обманом (Стельмах, І, 1962, 273).

Круглий відмінник; Кругла відмінниця - учень (учениця), що має оцінки «відмінно» з усіх предметів. Дочка кругла відмінниця, грає на інструменті (Гончар, Тронка, 1963, 162); Круглий (кругла) сирота - сирота, що не має ні батька ні матері. - Микола - круглий сирота, чесного хорошого роду (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Вмерла Катрусина мати, і Катруся стала круглою сиротою (Кобр., Вибр., 1954, 88).

3. розм. Те саме, що весь1 1; цілий (про відрізок часу). Є місця - чувати: Круглий рік весна... (Граб., І, 1959, 371); Мало не круглу добу крутилася на ногах (Чорн., Пісні.., 1958, 86).

4. розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.). В геологічному управлінні працювали люди, яким стукнуло вже півсотні з гаком, а то й круглих шістдесят (Жур., Звич. турботи, 1960, 158).

@ Кругла сума - велика, значна сума. Мужі назвали таку круглу суму, що серце бідного скульптора покотилось у прірву (Донч., VI, 1954, 525); Кругле слово; Круглий зворот - влучне слово, зворот. Валентин Модестович.. полюбляє круглі звороти та вишукані іноземні слова (Шовк., Інженери, 1956, 174).