КРОВООБІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Не спить.. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596); Великим колом кровообігу називають шлях крові по артеріях з лівого шлуночка до всіх органів і тканин, а потім по венах до правого пересердя (Заг. догляд за хворими, 1957, 76); * Образно. Сьогодні вперше за двадцять п'ять років вам нема листів..- Порушився кровообіг життя (Довж., І, 1958, 431).