КРИШТАЛИК, а, ч. 1. Шматочок кришталю (у 1 знач.).

2. чого, перен. Крижинка, частинка інею тощо, яка нагадує такий шматочок. Береги бралися кришталиками криги (Коз., Блискавка, 1962, 77); Погожим ранком на дахах осідають білі голчасті кришталики інею (Наука.., 11, 1961, 60).

3. анат. Частина ока позаду зіниці, що має вигляд двоопуклої прозорої еластичної лінзи. Кришталик у перші 6 місяців життя дитини має опуклішу форму, ніж у наступні роки (Шк. гігієна, 1954, 61); У внутрішній порожнині ока.. міститься прозоре хрящовидне тіло.. - кришталик (Курс фізики, III, 1956, 302).